Сабо Йожеф Йожефович
Сабо Йожеф Йожефович
Наша довідка: Сабо Йожеф Йожефович народився 29 лютого 1940 року в Ужгороді. Півзахисник. Центральний захисник. Заслужений майстер спорту СРСР (1967 рік). Заслужений тренер України. Перший тренер Золтан Дьєрфі-ст. Свій шлях у великий футбол Йожеф розпочав у юнацькій команді Ужгородського ФМК імені Героя Радянського Союзу Олекси Борканюка під керівництвом тренера В. Гажо, який свого часу виступав теж за київське "Динамо". У 17-річному віці закарпатець виступає за ФК "Хімік" (м. Калуш, Івано-Франківська область). У 1958 році Сабо уперше одягнув футболку ужгородського "Спартака", і став наймолодшим гравцем команди. Мало того, 18-річний юнак став кращим бомбардиром спартаківців, провівши у ворота суперників 8 м'ячів. 1959 рік — Й. Сабо, В. Турянчик та А. Гаваші одягли футболки ФК Динакмо» Київ. В ігровий ансамбль кращої української команди ужгородець вписався відразу, а через два роки в її складі отримав першу золоту медаль чемпіона колишнього Союзу. Йожеф Сабо, як й інший представник закарпатської школи Василь Турянчик, прийшовши до «Динамо», закріпився в основному складі, пропустивши «дублюючу сходинку». 19-річний Сабо одразу склав гідну компанію Юрію Войнову, і той, завершаючи кар'єру гравця скаже кілька років потому: «У мене надійна заміна. Сабо — півзахисник нового типу». Йожеф Сабо — чемпіон СРСР (1961, 1966, 1967, 1968 рр.), срібний призер (1960, 1965, 1969 рр.), володар Кубка СРСР (1964 та 1966 рр.). Провів 315 ігор у чемпіонатах СРСР ("Динамо" Київ, 246, "Зоря" Луганськ, 27, "Динамо" Москва, 42). У ворота суперників провів 51 м'яч і входить (під №25) до символічного "Клубу Олега Блохіна". Він також входить до списку 100 "гвардійців" українського футболу, які зіграли за команди найбільшу кількість матчів у вищій лізі. У списках "33-и кращі футболісти" його прізвище значилося п'ять разів. Під №1 (1965 та 1966 рр.), №2 (1961, 1962 та 1967 рр.). У збірній СРСР (1965-1972 рр.) зіграв 40 поєдинків, забив 8 голів, а також відіграв одну неофіційну гру. Був учасником двох чемпіонатів світу в Чилі та Великобританії. Саме в туманному Альбіоні вперше і єдиний раз у своїй історії найбільшого успіху (бронзових медалей) у матчах світового чемпіонату добилася збірна колишнього Союзу, за яку тоді грав і Йожеф Сабо (зіграв чотири поєдинки), до речі, єдиний представник Закарпаття. Йожеф Сабо — бронзовий призер Олімпійських ігор 1972 року в Мюнхені (провів 5 ігор і забив 1 гол). Учасник відбірних матчів чемпіонату Європи 1968 та 1972 рр. та Олімпійських ігор-68. За київське "Динамо" провів 10 футбольних сезонів (травень 1959 рік – червень 1969 рік), ворошиловоградську "Зорю" (1970 рік) та московське «Динамо» (1971–1972 рр.). Штатний пенальтист київського "Динамо". У 1970 році був кращим бомбардиром ворошиловоградської "Зорі", провівши 8 голів у ворота суперників. Цього ж року ввійшов до символічної десятки кращих гравців вищої ліги колишнього Союзу. Після завершення футбольної кар'єри Й. Сабо був головним наставником ФК "Зоря" Ворошиловоград (1977 рік), ЦСКА Київ (по червень 1978 року), ФК "Дніпро" Дніпропетровськ (з червня 1978 — по липень 1979 рр.). Три футбольні сезони був головним тренером ФК "Динамо" Київ, а відтак (з вересня 1994 року) працював у національній збірній України. У футбольних сезонах 1993/1994 та 1995/1996 рр. під керівництвом закарпатця київські динамівці двічі ставали чемпіонами й один раз володарями Кубка України. 1986 — по червень 1992 рр. був організатором, тренером і капітаном команди ветеранів київського "Динамо". Закінчив Київський Державний інститут фізичної культури, а також Київський Національний університет імені Тараса Шевченка (факультет журналістики). Тепер Йожеф Сабо зі сім'єю проживає у Києві.
Повернутися на початок<<<Стор. 2>3>4>5>6>7>8>9>10 >11>12>13>14>15>>>Остання |